К основному контенту

ІСТОРІЯ

Мар'ївка - селище міського типу Марганецької міської ради Дніпропетровської області, Україна. Селище Мар'ївка розташоване на правому березі річки Дніпро, поряд протікає річка Річище. 1957 рік - надано статус селища міського типу. У 1989 році чисельність населення становила 361 особу, за переписом 2001 року також склало 361 особу.

Мар'ївка краєвид

Історична довідка: Мар'ївське (Сокологорського) – власне село, яке називалося також Мар'ївка, Мар'їнка, Мар'їнськ, Мар'їнське, Чередькова, Очеретькова, Камишівка, Очеретівка. Знаходиться у другому таборі біля Дніпра при плавнях на р. Русло (перед Червоногригорівкою), 104 версти від Катеринослава, 25 ст. від Томаківки. 

Мар'ївські плавні

Назва села: офіційна назва Мар'ївка, але у народі найчастіше його називають Очеретівка. Виникає думка, що назву село отримало через те, що тут росте багато очерету (очерету тут дійсно вистачає), але така назва зовсім не з цих причин. Колись тут мешкала поміщиця Очередько, яка володіла землями. Ось завдяки чому і прижилася старовинна назва, причому спочатку люди говорили Очередькова та Очеретькова, а не Очеретівка, як за теперішніх часів.

Джерело:
1. Придніпровський край. Опис поселень Катеринославського повіту. Д: Ліра, 2016. - С. 60, 102 - 103.
2. Дворяне Екатеринославской губернии / В. Н. Заруба. – Д.: Лира, 2016. – С. 212,
358, 452.

Комментарии

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

Там, де колись ми пасли корів...

Багато чого цікавого відбувалося в Мар'ївці у роки мого дитинства, а тепер ті далекі спогади частенько спливають у думках. На той час здавалось, що всі ці моменти запам'ятаються назавжди, але з часом все менше й менше залишається у пам'яті різних подій, але все ж таки деякі з них продовжують існувати у спогадах. Ця невеличка історія пов'язана не з якимись неординарними подіями, а з абсолютно буденним сільським днем. Балка Отченашівка Одного літнього дня прийшла наша черга пасти череду корів. На той час у селі налічувалось приблизно шістдесят голів корів, яких місцеві мешканці пасли за чергою. Хоча інколи й наймали прийдешніх пастухів, але вони довго не затримувались і власникам корів треба було знаходити вільний час та випасати череду самостійно. У кого була одна корова, треба було випасати один день, у кого дві - два дні. Черга була чималою, одного пастуха було замало, тому деякі люди залучали своїх родичів або друзів, а хто й додатково наймав другого пастуха в допомог...
Отправить комментарий
Далее...

Вітаємо на блозі МАР'ЇВКА "Korbut Travel"

Вітаємо на блозі МАР'ЇВКА "Korbut Travel". Мар'ївка (Очеретівка або Очередькове) - це мальовниче селище, яке знаходиться у живописному приплавневому куточку, що розташоване на Дніпропетровщині та входить до Марганецької ТГ. Основна мета нашого блогу - розвиток внутрішнього туризму, вивчення історії, збереження архітектурної та природної спадщини. Пошуки архівних даних, карт, публікацій, світлин, тощо.  Город на схилі балки Отченашівка У 2021р. учасниками товариства "Марганець Туристичний" відкрито " Музей українських сільськогосподарських старожитностей ". Мар'ївка для багатьох мешканців - це рідне селище, звідки беруть своє коріння чимало людей. Саме тут жили наші батьки, діди та прадіди. Вони тут народжувались, зростали, працювали, одружувались, співали пісні, колядували, передавали старовинні традиції із покоління в покоління. Любили рідну землю. Люди тут талановиті та працьовиті, на яких можна завжди покластися у важкий час. Про це можна бі...
Отправить комментарий
Далее...

Три тополі на Мар'ївці

     - Ой, як порожньо тепер!      - Дивіться - чогось ніби не вистачає...      Донедавна на таке можна було частенько чути в селищі Мар'ївці, особливо коли з автобуса виходять пасажири і вдивляються довкола. Жителі, які перебувають у цей час поруч стриманно погоджуються: так, мовляв, порожньо,бо тополі зрізали. Зробили, це тому, що дерева з часом висохли, віджили своє... Он дрова, бачите, скільки тепер...      Звалили дерева. Високі, товстелезні, міцні, густовиті, щоліта наповнені невгамонним, різноголосим співом птахів. На широкому вході до селища, його головної вулиці - імені маршала Толбухіна. Ніби й не подія якась особлива, - скільки дерев пускають тепер під корінь. Але в нашому невеличкому приморському селищі з цими трьома тополями пов'язане дуже багато. Там, де колись росли тополі...      Коли їх ще можно було обійняти однією хлопчачою рукою, я ходив до першого классу; відтоді минуло близько шестидесяти р...
Отправить комментарий
Далее...