МАР'ЇВКА "Korbut Travel"

Запрошуємо вас переглянути нові (старі) світлини, які знаходяться на блозі "МАР'ЇВКА" в розділі -   РЕТРО АЛЬБОМ . Архів ретро світлин поповнюється, дякую міцевим мешканцям за підтримку ініціативи нашого товариства. Мар'ївська молодь на вул. Толбухіна. Ольга та Галина зі старшими братами Василя Григоровича Васильєва Шановні мешканці села Мар'ївка, ми знаємо, що багато кого з нас доля розкидала світом по різним містам та навіть країнам, але спогади про наше рідне село живуть та будуть жити з нами завжди. Відкрийте старий альбом, передивіться старовинні світлини, якщо у вас збереглись ретро фотографії із Мар'ївки, перефотографуйте та надішліть їх, будь ласка, нам на пошту за адресою Email: mariankorbut@gmail.com

Трішки уяви і мені здається, що вересневий післявоєнний дзвінок знову поплів отим маленьким коридором, завернув мимо канцелярії до 1-2 класів, що від сьогоднішньої автодороги, потім привітав приміщення 3-4 класів. Там угледів учителів Івана Івановича Казанця і Галину Іванівну Іванову, техпрацівницю Марію (світла їй пам'ять). На бронзовистий наспів шкільної осені зреагували дерева, які висаджені в Переможному році по периметру новенької початкової школи №4 і десятиліттями шумлять листочками, приваблюючи пташок. Це берести, тополі, осокори, клени. Вони пам’ятають гомінкі голоси маленьких вихованців сільської школи.  Колишня школа 10.03.2020р. Любили бавитись біля новонасаджених дерев під час перерв Л. Максименко, В. Поляк та його сестра Катерина, М. Голодна, В. Сокол, Н. Кисла, В.Василь’єв, Р. Боровик, Ніна та Катя Боровики, А. Ганоченко і його сестричка Валя, О. Казанець, Коля та Раїса Парафесь і багата інших очеретян. Грали в «латки», бігали навипередки. Спалах сміху, безпричинні з...

У Мар'ївці на околиці села знаходиться урочище Розсоха. Чому саме таку назву має урочище? Неподалік проходило розгалуження річки Річище та заливу Розсоха (це можна побачити на карті 1853р.), розташоване на ділянці нижче сучасної вулиці Боженко. Залив тягнувся на схід в бік теперішнього шламовідстійника колишнього Мар'ївського кар'єру. В результаті бурхливої діяльності кар'єру ландшафт у цьому районі було повністю змінено та збудовано дамбу. Залив Розсоха на карті 1853р. Джерело: oldmaps.dp.ua Довжина заливу Розсоха складала приблизно трохи більше кілометру. Майже всю ділянку, де знаходився залив, задіяв Мар'ївський кар'єр. Проте зберігся невеличкий шматочок землі, де знаходився залив, від його розгалуження (тепер тут проходить ЛЕП) до дамби кар'єру. Невеличка частина колишнього залив Розсоха 07.07.2014р. Цікавим фактом є те, що уздовж всього цього заливу тягнулась висока глиняна круча, яка позначена на карті 1853р. темним пунктиром, круча плавно починала під...

Юні екскурсанти пройшли через Мар’ївку Нещодавно ми писали, що в Марганці створено Товариство під цікавою назвою «Край наш туристичний». Керує ним молодий громадянин, ентузіаст своєї справи, палкий природолюб, закоханий в історію Дніпропетровщини, зокрема Нікополя , Марганця, Томаківки Мар’ян Корбут. Члени гуртка проводять походи не лише територією гірницького міста, а й за його межами. Цікаво, що до основної групи часто приєднуються жителі й інших населених пунктів. Цього разу туристичний маршрут привів до селища Мар’ївка, де на його околиці, за городами, ростуть верби. І серед багатьох увагу школярів привернула одна, найстарша. Гості вийшли з автобусу, наблизилися і … очам своїм не повірили! Верба велетенського розміру, місцями коріння випираються доверху, має якийсь казковий вигляд, та тримається міцно, надійно. В своїй стихії, рідній землі прирічковій. Екскурсанти із с. Виводове прибули у Мар'ївку  27.04.2018р. Не втримались гості, спалахує бажання обійняти дерево – довгожител...

Багато чого цікавого відбувалося в Мар'ївці у роки мого дитинства, а тепер ті далекі спогади частенько спливають у думках. На той час здавалось, що всі ці моменти запам'ятаються назавжди, але з часом все менше й менше залишається у пам'яті різних подій, але все ж таки деякі з них продовжують існувати у спогадах. Ця невеличка історія пов'язана не з якимись неординарними подіями, а з абсолютно буденним сільським днем. Балка Отченашівка Одного літнього дня прийшла наша черга пасти череду корів. На той час у селі налічувалось приблизно шістдесят голів корів, яких місцеві мешканці пасли за чергою. Хоча інколи й наймали прийдешніх пастухів, але вони довго не затримувались і власникам корів треба було знаходити вільний час та випасати череду самостійно. У кого була одна корова, треба було випасати один день, у кого дві - два дні. Черга була чималою, одного пастуха було замало, тому деякі люди залучали своїх родичів або друзів, а хто й додатково наймав другого пастуха в допомог...

     - Ой, як порожньо тепер!      - Дивіться - чогось ніби не вистачає...      Донедавна на таке можна було частенько чути в селищі Мар'ївці, особливо коли з автобуса виходять пасажири і вдивляються довкола. Жителі, які перебувають у цей час поруч стриманно погоджуються: так, мовляв, порожньо,бо тополі зрізали. Зробили, це тому, що дерева з часом висохли, віджили своє... Он дрова, бачите, скільки тепер...      Звалили дерева. Високі, товстелезні, міцні, густовиті, щоліта наповнені невгамонним, різноголосим співом птахів. На широкому вході до селища, його головної вулиці - імені маршала Толбухіна. Ніби й не подія якась особлива, - скільки дерев пускають тепер під корінь. Але в нашому невеличкому приморському селищі з цими трьома тополями пов'язане дуже багато. Там, де колись росли тополі...      Коли їх ще можно було обійняти однією хлопчачою рукою, я ходив до першого классу; відтоді минуло близько шестидесяти р...